In English

 
   

Лінгвокраїнознавство країн другої іноземної мови (французької)

Основною метою навчальної дисципліни є формування у студентів системи сучасних лінгвокультурних знань, переважно про специфіку мовних картин світу і відповідних особливостей мовної поведінки носіїв іноземної мови, яка вивчається, та застосування набутих знань в удосконаленні практики іншомовного спілкування, перекладу та в адекватному лінгвокультурному аналізі іноземної мови і мовлення.

Наприкінці курсу навчання студент повинен

знати:

  • країнознавчу інформацію з історії, культури, географії, економіки, державного устрою основних франкомовних країн (Франції, Швейцарії, Бельгії, Канади тощо)
  • практичну інформацію про стандарти комунікативної поведінки носіїв французької мови
  • лінгвістичну інформацію щодо розвитку французької мови, її варіантів та діалектів у світі

вміти:

  • практично застосовувати набуті знання у практиці практичного спілкування другою іноземною мовою (французькою) та лінгвокультурного аналізу текстів
  • на практиці враховувати і використовувати стандарти комунікативної поведінки та міжнародного етикету, властиві носіям французької мови.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Обов’язкова

1. Давиденко Ю.Є. Курс лекцій з дисципліни «Лінгвокраїнознавство країн другої іноземної мови (франц.)». –Д.: Вид-во ДУЕП, 2004.(базовий)

2. Давиденко Ю.Є. «Civilisation fran?aise» (франц. мовою). – електронний конспект лекцій). – Д.: Вид-во ДУЕП, 2009.

3. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. – М.: Русский язык, 1983.

4. Томахин Г.Д. Понятие лингвострановедения. Его лингвистические и лингводидактические основы / Иностранные язык в школе. –1980. – №3. – С. 77-80.

5. Томахин Г.Д. Фоновые знания как основной предмет лингвострановедения // Иностранные языки в школе. –1980. – №4. – С. 84-88.

6. Томахин Г.Д. Лексика с культурным компонентом значения // Иностранные языки в школе. 1980. – №6. – С. 42-46.

7. Томахин Г.Д. Реалии в культуре и языке. // Иностранные языки в школе. –1981. – №1. – С. 64-69.

8. Смирнов В.П. Франция: страна, люди, традиции. – М.: Мысль, 1988.

9. Фурмановская. Н.И., Соколова Г.Г. Речевой этикет. Русско-французские соответствия: Справочник. –М.: Высш. шк., 1989.

10. Garchina H. A la d?couverte de la France: Manuel de civilisation. – М.: Просвещение, 1992.

11. Zolotnitskaia S. Mon guide de Fran?ais. – М.: Просвещение, 1993.

Додаткова

1. Martinet A. El?ments de linguistique g?n?rale. – Paris: Armand Colin, 1995.

2. Perrot J. La linguistique. – Paris: Presses universitaires de France,1993.

3. Molini? G. Le fran?ais moderne. – Paris: Presses universitaires de France, 1991.

4. Mermet G. Francoscopie. – Paris: Larousse, 2008.

5. Lauby J. P., Moreaux D. La France contemporaine: G?ographie, Economie, Soci?t?. – Paris: Bordas, 2004.

6. Ross Steele . Civilisation progressive du Fran?ais. – Paris: Cl?s international, 2006.

7. Canada. – Weisdorf I. & CO. LTD., 1999.

8. Durand C., Navet de Robert F. Histoire. Geographie. – Paris: Techniplus, 1995.

9. Dictionnaire de Bruxelles. Definition d’une ville par les gens qui y vivent ou y travaillent. – Bruxelles: LABOR, 1998.

10. Gachon L. La vie rurale en Franсe. – Paris: Presses universitaires de France, 1970.

11. Le Fiblec Y., Le Bolloch PH., Chauvy Cl. Institutions publiques. – Paris: Les Editions Bertrand. – Lacoste, 1990.

12. Halleux V. Bruxelles, ma belle.-Bruxelles: Asa editions, 2001.

13. Labrune G. L’histoire de la Franсe. – Paris: Nathan, 1986.

14. S?roussi R. Cl?s des relations internationales. – Paris: Nathan, 1993.

15. Tissier Ch., Vidal R., Dion E. Le monde contemporain. – Paris: Nathan, 1992.

Дисципліну викладає: доцент кафедри романо-германських мов, к.п.н., доц. Давиденко Ю.Є. (лекції, денна та заочна форми навчання)

 
Yandex.Metrika